неділя, 11 лютого 2018 р.

Конкурс есе «Я – європеєць»

                                         
Конкурс "Я - європеєць"
 Відомості про автора:

Крицкалюк Софія Ігорівна,13 років
учениця 8 класу
Рибненської загальноосвітньої школи  I-II ст.
с.Рибне
Косівський район
Івано-Франківська область
Керівник-вчитель історії і права Атаманюк Наталія Василівна

                  «Я- європеєць»
  Ми знову почали писати свою історію. Які барви переважатимуть на скрижалях цієї історії? Куди буде спрямована енергія нації? Яку державу збудуємо ми? Шановані в Україні і за її межами люди дають свої прогнози. У них різні погляди, неординарне бачення завтрашнього дня України, її майбутнього місця і ролі в житі людства. Народний Президент здавалося б веде нас до Європи, до кращого життя, до нашого добробуту, але це не зовсім так, він погрузив нашу країну у війну, і щоб її припинити, пан Президент  нічого не робить, бо за стільки років ще достатньо не нажив. Я дуже сумніваюсь, що при такій владі ми гідно називатимемось європейцями.
  Неможливо не згадати про сьогоднішню війну на Сході нашої прекрасної України, де загинули і гинуть молоді солдати за свою Батьківщину. Війна забирає молодих і руйнує майбутнє.  Здається, немає такої школи чи садочка, де б діти не писали листи зі словами підтримки та вдячності героям, збирали кошти для закупівлі військових потреб, розмальовували малюнки. Скільки  ще забере вона, твоїх дітей не твоя війна? А може вже досить? Я маю мрію! Жити в країні в якій ми єдині, в якій щаслива кожна дитина, кожна родина, в якій я можу бути людиною, в якій немає війни і ненависті, і ми може сміливо йти вперед, в якій я бачу світло і не бачу зброю, в якій я пишаюсь тобою і собою.  
        Село, у якому я живу, дуже гарне, мальовниче. Воно потопає у зелені садів і лісів, поселення села проходить понад гірською річкою Черемош, вдень шум цивілізації перекриває пташиний спів, а вночі повітря наповнюється звуком цикад. Навкруги – добротні будинки, школа, де кожен учень може скористатися Інтернетом, поштове відділення, магазини, повні продуктів…Одним словом – Європа! Але, якщо придивитися пильніше, - сміття на вулицях, забруднені річки, у лісах відпочиваючі «забули» поприбирати свої пляшки, поліетиленову тару. А ще до цього можна додати, що рівень доходів моїх односельчан – мізерний, кожен другий з молоді – на заробітках, та ще й закордоном. А наша тривалість життя чи
охорона здоров’я? Вони далеко не європейські. Мені боляче усе це визнавати, але інтелектуально, культурно та матеріально-стабільно ми зовсім не забезпечені. Діти геть перестали ходити в бібліотеки, мало читаємо книг, а десятки людей – і навіть моїх ровесників, ніколи в житті не бачили музеїв, не відвідували театри. Обличчя односельчан втомлені, байдужі, а деякі навіть злі. На жаль, це не «європейська нація», це – найдешевша у Європі робоча сила.  Для того, щоб бути європейською країною, потрібно, щоб кожна людина зробила якийсь вагомий внесок, доклала зусиль, щоб бути на Європейському рівні.
         Здавалося б бути європейцем дуже легко, але це зовсім не так. На мою думку, бути європейцем — це справа гідності, адже не кожен може присвятити себе самоврядуванню, працювати на благо Батьківщини й всього світу, бути відкритим до нових ідей. Бути європейцем це не подарунок долі, який людина отримує в дитинстві, народившись на території певної країни. Бути європейцем означає бути сучасною людиною, яка є господарем власної свідомості. Це і є та мета, до якої сьогодні прагнуть українці. Досягнувши її, ми навіть не помітимо, як до нашої Батьківщини прийде успіх і процвітання.
        Знаючи, що ми європейська держава, значить ми толерантні, відкриті, освічені люди, які можуть вільно спілкуватись та співпрацювати із людьми інших держав. Нам слід піклуватись про природу, що нас оточує, адже це не менш важливий елемент європейського світогляду. Ми маємо піклуватися про природні багатства нашої країни, виховувати в себе та своїх нащадків адекватну екологічну поведінку.
        У майбутньому я мрію стати журналістом. І чудово розумію, що мені потрібно багато працювати над тим, щоб стати журналістом. Я вірю, що зможу змінити цей світ на краще. Потрібно тільки докласти зусиль. Я намагатимусь донести до українців, що ми одна сім’я, ми одна Батьківщина, нам слід бути разом і робити все, щоб наша Україна процвітала і ніколи не зазнала занепаду. Якщо ми не будемо цікавитися долею нашого рідного краю, то ми вже ніяка не сім’я, адже cім’я – це не просто група людей, які знають одне одного, сім’я – це найдорожча і найцінніша річ у житті кожної людини. Отже, ми є родина, яка завжди повинна триматися разом.
          Я – частинка великого народу, чим по-справжньому пишаюся. Треба завжди пам’ятати, що Україна – це наш рідний дім. Земля пращурів дає силу й натхнення. Тільки тут ми можемо дихати справді на повні груди, тільки тут ми можемо жити на повну силу, тільки тут ми одна велика родина.
      Я вважаю, що найщасливіша та людина, яка має Батьківщину. Я народилася в Україні і дуже її люблю. Батьківщина – найдорожче, що є в людини. Історія нашої країни багата і славетна. Наш народ непереможний та терплячий. 
      Я вірю в процвітання моєї Батьківщини. Я впевнена, що мій народ буде жити у мирі та достатку, щасливий та впевнений у завтрашньому дні! І що так само, як і я, і багато людей любитимуть нашу рідну землю, єдину й неповторну.
Якщо ми хочемо бути справжніми європейцями, ми мусимо розуміти і поважати один одного, допомагати у скруті, радіти одне за одного у щасливі хвилини і намагатися жити задля щастя, злагоди і гармонії в цілому світі. Словом, відповідати великому званню українця.
        Так, майбутнє України в наших руках. І ми обов’язково подбаємо про її майбутнє. Озираючись назад, вивчаючи історію українського народу, ми обов’язково зміцнимо нашу державу і відродимо її авторитет у світі. Адже, ми є український народ і тільки від нас залежить, яким стане наше майбутнє.
         Я вірю, що наша Україна – європейська держава, а я у ній – європеєць!


Конкурс "Я - європеєць"

Відомості про автора:
 Петрищук Іванна Василівна,13 років
учениця 8 класу
Рибненської загальноосвітньої школи  I-II ступенів
с.Рибне
Косівський район
Івано-Франківська область

Керівник-вчитель історії і права Атаманюк Наталія Василівна

               
                   «Я- європеєць»
    Одного разу я запитала в мами, хто такий європеєць? На що мати  відповіла, що європеєць – це перш за все культурна людина. Натомість  тлумачний словник каже, «європеєць- це житель або уродженець Європи». На мою думку,  Європа починається із  кожного з нас, у наших мріях, думках та  цілях,  які ми ставимо на своєму життєвому шляху. Адже нам потрібно навчатися, працювати, відчувати що ми є українцями та європейцями водночас. Слова європейського гімну давно запали мені в душу та були вивчені за власним вибором. Мені до вподоби європейські символи, також я люблю читати книги не лише українською, але й іншими мовами. До мого раціону входить  багато європейських страв, зокрема – піца, чизкейк, різні овочеві салати та смачні солодкі десерти.
   Але  перш за все, я – українка і моя улюблена книжка «Кобзар», який завжди під рукою, коли я шукаю розради для душі та відповідей на складні питання.
   Як учениця старшої школи, чітко усвідомлюю значимість активної життєвої позиції. В цьому плані для мене орієнтиром є мої батьки, зокрема рідний тато, який був учасником подій на Майдані тав зоні АТО. Згадую дні, як ми  всією сім’єю чекали тата із війни. Тоді я чітко зрозуміла, як важливо в українському суспільстві сформувати демократичні європейські цінності, вчитися відстоювати свої права надані Конституцією, проте й не забувати про обов’язки перед державою.
 На сьогоднішній день, я не можу не зачепити  тему  війни на Сході. Адже немає  жодної школи, яка б не брала участі в акціях «Напиши листа солдату», «Допоможи солдату», «Подаруй солдату шоколадку» та інші. Хочеться якнайшвидше закінчити війну та щоб наступив мир на Україні.
   На мою думку, найголовніші проблеми в Україні - це духовний світ сучасної людини, її моральні якості. Незважаючи на важливість електронних технологій, залишається і буде залишатися живе спілкування та читання книг.
В цьому плані, мені подобаються слова литовського поета Едуарда Межилайтіса, що «поет може оживити і опоетизувати предмети і явища світу лише в один спосіб: пропустивши їх, немов через фільтр, через своє «я».
З цим висловом я йду по житті і  вдячна Едуарду Межилайтісу за такі влучні розумні слова. Якщо ми європейці, тож поводьмося як європейці, будьмо щирими, ввічливими, допомагаймо один одному, спілкуймося один з одним. Але найголовніше має бути культ Книги скрізь, починаючи із батьківського дому і дальше по житті.
   Моє село, в якому я живу, дуже гарне, неповторне. Воно розміщене на лівому березі річки Черемош, яка несе свої води у річку Прут, а та у могутній Дністер. Навкруги  - добротні будинки, сучасна школа, де кожен учень може скористатися Інтернетом, отримати знання. В селі наявна  інфраструктура - поштове відділення, Народний дім, пилорама, магазини із різноманітною продукцією. Справжньою пам’яткою культури є церква святого Дмитрія із 150-літньою історією. Прямо справжня Європа!
 Але чому, так багато чому? Чому ми бідно живемо, чому із кожної другої хати виїхали за кордон на заробітки, заради навчання дітей, чи через хворобу? Хто відповість? Хочеться бачити своє майбутнє тут, а не десь за океаном. Ось недавно бачила в новинах історію успіху 32-літнього хлопця з України, який став відомим піцайолою в Італії, та запатентував свій рецепт тіста, але таки має надію повернутись на Батьківщину. І таких випадків по цілому світу є дуже багато. 
 Україно! Тобі не потрібні твої таланти? Сумно, прикро, жаль огортає мене.
   Але я щиро вірю в кращі часи на Україні!
  Українці всього світу  цінують своє національні символи та ідеали. Ми знаємо, що Україна - серце Європи, географічний центр –на Закарпатті, поблизу Рахова. Отже, сам Бог велів нам бути разом з Європою, разом із провідними європейськими країнами, такою як Литва, та брати приклад з її лідерів.
  Я люблю свою Україну! Я-патріотка своєї держави! Я- європейка!
                                  









                               








Конкурс "Ucraina CreAttiva"

https://www.facebook.com/pg/ucreattiva/photos/?tab=album&album_id=855889791237797
Конкурс "Україна-моя країна"

За посиланням можна перейти на сторінку, де представлені роботи учениць 6 класу Рибненської ЗОШ 1-2 ст., гуртківців історичного гуртка "Кліо"
Григорак Марія
Лукинюк Сніжана
Никифорак Каміла
Граур Христина
Замореняк Юлія
Молодці дівчата!!!!!!! В нас на Україні підростають гідні патріотки!!!!!!


четвер, 8 лютого 2018 р.

Тиждень права

"Знати свої права- означає вже наполовину володіти ними"

Під таким девізом в Рибненській ЗОШ I- II  ст.  04 -10 грудня 2017р.  відбувся Всеукраїнський тиждень права, який організувала  та провела  вчитель історії та права Атаманюк Н.В. 
  Тиждень розпочався із загальношкільної лінійки на тему: «Конвенція ООН про права дітей» де всі присутні ознайомились із міжнародно-правовою  системою захисту з прав дитини, яка сформувалась у  XX ст. Також в цей день у 1-9 класах  школи була проведена година спілкування «Права, обов’язок,  свобода та відповідальність»,мета якої донести дітям думку про те, що  реалізовувати свої права, і не порушувати при цьому прав і інтересів інших – це своєрідне мистецтво. Досягти такого балансу можливо тільки завдяки високій правовій свідомості, грамотності, відповідальності, а перш за все тоді, коли ти в своїх діях керуєшся совістю, порядністю, людяністю, добрими намірами, чесністю, повагою до оточуючих.
Під час напруженої боротьби між 6- 7 класами у брейн-ринзі  «На терезах Феміди» перемогу здобула команда 6 класу  «Праволюби», капітан команди Лукинюк Сніжана.
     У п’ятницю  з нагоди проголошення Загальної декларації прав людини (10 грудня 1948 р.) відбувся Всеукраїнський урок «Права людини», на якому учні
 9 кл. мали змогу переглянути відеофільм«Історія прав людини» та відповідали на  проблемне питання уроку «Чи можлива повна   реалізація прав    і свобод людини без виконання обов’язків?».Також  протягом тижня учні 1-5 класів брали активну участь у конкурсі малюнків «Я і мої права».
       Під час закриття Всеукраїнського тижня права  вже традиційно директор школи Рибарук Г.М. нагородила всіх  активних учасників грамотами та призами.                                                                                   







Ворохта - 2017

Незабутня   поїздка у Ворохту

Протяком двох днів (8-9 грудня)   учні Рибненської ЗОШ  I-II ст., гуртківці туристично-краєзнавчого гуртка Косівської філії  ОДЦТКУМ та історико-краєзнавчого гуртка «Кліо»  здійснили поїздку у Ворохту.  Організаторами поїздки виступили керівники гуртків - Яковчук-Бесараб В.Ф. та Атаманюк Н.В., вчитель історії. Подорожуючи  чудовим гуцульським  краєм всі були в захопленні та  милувались природою наших Карпат. Також на шляху до  Ворохти ми відвідали  музей М.Грушевського у с. Криворівня Верховинського району.
В  перший  день нас привітно зустрів та провів  пізнавальну екскурсію музеєм  директор турбази « Говерла»  Зарецький М.Б. від Івано-Франківського центру ОДЦТКУМ. Наступного дня, з самого ранку, ми  всі разом вирушили  на екскурсію містом, під час якої діти мали короткі зупинки, для того щоб відпочити та послухати  цікаву розповідь директора турбази  Зарецького М.Б. про  історичні пам’ятки  Ворохти. Кінцевою зупинкою був підйомник та веселе катання на санчатах. Та як же без  придбання сувенірів та подарунків додому  на гамірному базарчику. Опісля   діти  ласували смачною італійською піцою. 
Від імені всіх учасників екскурсії хочеться висловити щиру вдячність директору  директору турбази « Говерла»  Зарецькому М.Б.   за теплий та щирий прийом.
Втомлені, але надзвичайно задоволені, всі  повернулись до своїх домівок. 
































вівторок, 6 лютого 2018 р.

Урок Мужності





Зустріч із ветераном Другої світової війни села Рибне Погрибенником М.

«Пам’яте, стій, зупинися на  хвилинку!»
     Саме під такою назвою відбувся урок Мужності в Рибненській ЗОШ  I-II ст. під керівництвом вчителя історії Атаманюк Н.В. присвячений Дню пам’яті і примирення та Дню Перемоги.
  Мета якого дати можливість усвідомити, що найвища цінність часу - це пам'ять серця, формувати почуття громадянської гідності, національної свідомості і самосвідомості, виховувати в молодого покоління високе почуття обов’язку й патріотизму, єдності, мужності, жертовності заради Батьківщини. 
  Урок було розпочато хвилиною мовчання, якою  вшанували всіх тих, хто поклав своє життя на полі бою, за тих хто захищав свою рідну землю, за тих хто не вагався. Присутні на святі учні та вчителі школи і громадськість села мали можливість поринути в атмосферу тих подій, разом з ведучими  відслідкувати хронологію Другої світової війни, почути схвильовані вірші та патріотичні пісні. Насамкінець учні 6 класу подарували присутнім танцювальну композицію «Повернись живим», а учні 7 класу пісню «Про добро».
   До слова був запрошений єдиний ветеран села  Погрибенник М.М., який  розповів про ті страшні і героїчні роки, наголосив на необхідності зберігати мир і злагоду в суспільстві,  зачитав дітям вірш про важливість навчання в житті кожної людини. Районний депутат, вчитель нашої школи Федорчак В.В.  зі свого боку привітала ветерана і вручила йому квіти, та святкові  подарунки.
   Також вже традиційно була проведена поминальна панахида біля пам’ятника загиблим воїнам у Другій світовій війні, яка зібрала всіх небайдужих жителів села. Тут лунали вітання та слова безмежної вдячності ветеранам від імені отця Івана Голомеджука, директора школи Рибарук Г.М., вчителя історії Атаманюк Н.В., які ще раз наголосила на значущості і актуальності тих подій, розповіли про пам’ять поколінь, яку треба зберігати і передавати та побажали всім миру – адже це сьогодні найважливіше.
     Тож шануймо світлу пам'ять усіх, хто загинув заради миру в Україні.
 Бажаємо міцного здоров’я , добробуту,  сили і наснаги ветеранам, учасникам АТО, їх рідним та близьким . Єднаймося заради перемоги, миру та процвітання України!

                                                                




















Конференція



Обласна краєзнавчо-етнографічна  конференція  учнівської молоді "Лиш те в народі буде жити , що серце серцю передасть"2017 
 м.Косів
Атаманюк Віка - учениця 6 класу
Тема:"Мій прадідусь Букатчук Григорій Іванович-дослідник історії рідного краю"